Інноваційні суспільства все більше уваги звертають на скорочення робочого часу, як спосіб забезпечити зростання, сталий розвиток і покращення якості життя в довгостроковій перспективі. Це лише один з висновків дослідження «Моніторинг тенденцій інноваційної діяльності», проведеного Польським агентством розвитку підприємництва (PARP).
Подібні дослідження Агентство здійснює постійно, нинішній звіт став тринадцятим за рахунком. Він містить численні приклади системних інновацій із 27 країн світу, включаючи посилання на, так би мовити, першоджерела. Завдяки цьому дослідження може бути орієнтиром для польських підприємців.
Один з висновків – у країнах з високорозвиненими Національними Інноваційними Системами (NSI) наразі лідирують проекти зорієнтовані на розвиток сталої економіки, захист клімату та нові цифрові технології.
У галузі захисту навколишнього середовища домінують програми, що підтримують розвиток водневих технологій, проекти, пов’язані з енергозбереженням, сталим управлінням відходами, зокрема біовідходами, проблемою мікропластику чи навіть космічного сміття, а також підтримкою декарбонізації. Цікаво, що у Празі (Чеська Республіка) будується кліматично нейтральний міський район, повністю незалежний від газу та вугілля.
З точки зору нових технологій світ рухається до широкого використання штучного інтелекту та роботів. Все більше країн вирішують зосередитися на покращенні доступності цифрових послуг і сучасних платіжних систем або підтримці розвитку хмарних сервісів, одночасно забезпечуючи розвиток кібербезпеки.
Як підкреслює PARP, однією з провідних тенденцій, що спостерігається в інноваційних економіках, є скорочений робочий день. Ця концепція, хоч і не нова, все частіше використовується не тільки в компаніях, але й випробовується у великих масштабах. У 2021 році державну пілотну програму запровадила Іспанія, а у другій половині 2022 року – Велика Британія. Це рішення підтримує прагнення до сталого розвитку – воно покликане збалансувати потреби людей, довкілля та саму економіку. Як свідчать численні спостереження, коротший робочий день допомагає зменшити безробіття, зменшити викиди вуглекислого газу та підвищити баланс між приватним і професійним життям, що веде до побудови міцніших міжособистісних зв’язків, а також до підтримки кращого фізичного та психічного здоров’я. Як підкреслюють спеціалісти, це рішення виглядає неминучим у довгостроковій перспективі, і наразі найбільшою проблемою залишається адаптація економік до цієї майбутньої реальності.