Власність чи оренда: що обирають поляки

«Світ в оренду» – так називається звіт dr.Bartłomieja Bigi, оприлюднений Центром публічної політики Економічного Університету в Кракові. Він наочно доводить, як змінилося ставлення молодого покоління до принципу «володіння заради володіння».

Зокрема, 46% опитаних поляків повідомили, що придбали доступ до платних стрімінгових відеоплатформ, а 27% слухають музику через платні потокові платформи. У віковій групі до 40 років цей показник становить 60% і 40% відсотків відповідно.

Висновки дослідників базуються на результатах телефонного опитування репрезентативної групи з 1000 дорослих, які проживають у Польщі. Головний підсумок – поляки звикли до платного доступу, а щодо окремих видів продуктів цей спосіб отримання послуг користується попитом у більшості жителів нашої країни.

Це стосується, наприклад, спортивного та туристичного спорядження – 58% респондентів його орендують. Це й зрозуміло: заплатити за тимчасове використання, наприклад, гірськолижного комплекту набагато вигідніше, ніж його купувати, щоб покататися кілька днів на рік або навіть рідше.

Цікаво, що більшість респондентів виявили зацікавленість в оренді таких інструментів, як дриль чи бензопила –51%. Нижчі показники щодо винайму транспортних засобів: якщо оренду велосипеда розглядають 1/3 поляків, то в бік оренди автомобіля поглядають лише 27% респондентів.

В опитуванні також йшлося про державну підтримку комунальних послуг, пов’язаних певним чином з орендою. Поляків запитали, зокрема, про субсидії на придбання квартири та оренду. Перший варіант підтримують 62% респондентів, другий – 55%. Тож, схоже, наявність певних конкретних товарів, особливо дуже важливих (наприклад, автомобіль чи квартира), все ще важливо для молоді, яка звикла щодня орендувати речі.

Як зазначає автор звіту, «у суспільстві існує відносно висока громадська готовність прийняти зміну державної політики зі спрямованої на підтримку власності на користь полегшення доступу на вимогу. Органи місцевого самоврядування та державна адміністрація можуть використовувати позитивний досвід комерційних структур у цій сфері». Все більше компаній успішно впроваджують послуги на основі доступу на вимогу, а також позбавляються від власних ресурсів, часто обираючи т.зв. аутсорсинг, наприклад, бухгалтерію.

Автор також представляє найбільших бенефіціарів мінливої ​​реальності навколо власності, особливо інтелектуальної. Йдеться про міжнародні віртуальні платформи, такі як Uber, AirBnB і Booking, які працюють на основі субпідрядників, які несуть весь ризик, нараховуючи при цьому високий відсоток прибутку не маючи практично жодної матеріальної власності та повністю покладаючись на власність інтелектуальну (ліцензію та бренд).

Це призводить до формування монопсонії, де є лише один одержувач і багато постачальників даної послуги. Це тим більш небезпечно, що в державах ще не розроблена система боротьби з цією ринковою патологією, як, наприклад, у випадку з монополією.

Державне управління має непросте завдання приєднатися до цієї моделі діяльності, яку займають добре функціонуючі міжнародні корпорації. Існують державні комунальні послуги, які працюють на основі права доступу, наприклад, громадський транспорт, але вони багато в чому застаріли.

Можливістю для держави, однак, є доступ до інформації, отримання та використання якої є важливою частиною діяльності вищезгаданих корпорацій. Адміністрація могла б використовувати подібні дані для розробки державної політики, і її істотною перевагою є доступ до деяких унікальних даних, які недоступні приватному сектору.

Варто підкреслити, що описані вище тенденції не залежать від таких факторів, як стать, місце проживання, дохід чи освіта. Величезну роль відіграє вже згаданий вік. Це свідчить про те, що зростання популярності оренди неухильно зростає серед молодих поляків, що дозволяє прогнозувати, що протягом десятка років описані тут показники зростуть на користь послуг, пов’язаних з орендою товарів.