Чому поляки не поспішають сплачувати поточні рахунки? Пояснюють експерти.

Під час пандемії кожен сьомий поляк запізнюється з оплатою поточних рахунків або інших постійних фінансових зобов’язань. Про це свідчать результати дослідження UCE Research та SYNO Poland. Головним чином проблема стосується осіб віком 23-35 років.

– Є люди, які постійно мають проблеми з вчасною оплатою рахунків, незалежно від ситуації в країні. В основному це пов’язано з низькою заробітною платою або відсутністю роботи. Я не думаю, що пандемія має великий вплив на це. Можливо, без неї цей показник був би не 14%, а 10%, – таку думку висловив Piotr Kuczyński, аналітик фінансових ринків.

Дивлячись на дані для шести вікових груп, можна сказати, що запізнюються з виплатою переважно особи віком 23-35 років – загалом їх кількість сягає 18%.

– Молоді люди зазвичай мають цивільно-правові договори, нестабільну роботу, вони нерегулярно отримують зарплатню. Крім того, вони не мають звички платити за рахунками. У свою чергу, літні люди звикли вчасно сплачувати свої зобов’язання. Тим більше, що в цій віковій категорії багато пенсіонерів. Вони мають постійне, хоча іноді й низьке, пенсійне забезпечення. Тому вони можуть розрахувати свій дохід так, щоб ім і на життя вистачало і на регулярну оплату зобов’язань, – наголошує Piotr Kuczyński.

Крім того, з опитування ми знаємо, які зобов’язання найчастіше виплачуються з запізненням. Респонденти мали можливість вибрати декілька відповідей. Перша позиція – орендна плата за квартиру – 25,5%. На другому місці рахунки за електроенергію – 24,8%, далі абонплата за телефон – 18,8%, плата за воду – 17,5%, підключення до Інтернету – 13,4%, а також погашення кредиту чи позики – 12,8%.

– Поляки знають які рахунки можна відкласти на потім без серйозних наслідків. І справа не тільки в оренді. Щоб лічильник електроенергії відключили, потрібно мати велику заборгованість. На ринку мобільного зв’язку велика конкуренція, тому оператори неохоче розривають договори. Вони швидше додають борг до наступних фактур, а це не велика сума, – додає проф. Krzysztof Piech з Uczelni Łazarskiego.

Учасники опитування також повідомили, скільки триває затримка з оплатою. Найчастіше, як виявилося, від 7 до 14 днів – 39,6% відповідей. До 7 днів – 28,2%, а від 2-х  до 3-х  тижнів  – 16,1%. У свою чергу, 7,4% респондентів сказали, що не пам’ятають, як надовго вони запізнюються з оплатами. Як виявилося, така відповідь дещо здивувала експертів, які очікували побачити більші цифри.

– За останній рік поляки збільшили об’єм своїх заощаджень. Тож, якщо й є затримки, то вони пов’язані або з розсіяністю, або через гарне управління ліквідністю. І перший фактор часто проявляється в різних дослідженнях. Раніше до 40% респонденти зізналися, що просто забувають про терміни оплати, – зауважив проф. Krzysztof Piech.